Зачухра́ти, ра́ю, єш, гл.

1) О шерсти: растрепать. Зачухрала кужіль, що й прясти важко.

2) Быстро побѣжать.

3) Засѣчь (розгами). Улучай, каже, Іродів сину, а не то до смерти зачухраю. Стор. І. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 117.