ЗАЧУХМАРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. Почати чухмаритися, дуже чухатися. — Ви Сидорові Івановичу нічого не наказували? — Аякже, наказував,— зачухмарився спросоння Корж,— та ось занедужав… (Добр., Тече річка.., 1961, 194).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 411.