Зацу́пити, плю, пиш, гл.

1) Затащить.

2) Ударить, хватить. В морду хоть зацупиш. Маркев. 51.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 114.