ЗАЦВЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., зневажл. Почати цвенькати. Наші хлопці й дівчата незабаром зацвенькали по-ляхівськи, бо пан і пані нехтували нашою українською мовою, зневажали хлопів і заказали, щоб люди в покоях або говорили по-польськи, або й ротів не роззявляли (Н.-Лев., І, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 395.

Зацве́нькати, каю, єш, гл. Иронически: заговорить. Наші хлопці і дівчата швидко зацвенькали по ляхівскій. Левиц. І. 159.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 114.