Захряснуты, сну, нешъ, гл.

1) Запрудиться, наполниться; засыпаться. Тамъ въ одного майстра хлопцивъ, якъ высыплять, то такъ улыця й захрясне. Лебед. у. Гналы быкивъ, та такъ улыця й захрясла. Лебед. у. Тамъ людей, людей: шляхъ захрясъ. Черк. у. Такъ базаръ и захрясъ возамы. Зміев. у. Не кладіть соломи до дров, бо захрасне попілом та й не будуть горіти дрова Н. Вол. у.

2) Застрять. Св. Л. 287. Якъ захрясне въ горла, ніякъ не одкашляешъ. Пішов та й захряс там. Довелося б мені і в Москві захряснуть на безгріш’ї. Шевч. (КС. 1883. II. 406).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 113.