ЗАХРЯ́СЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до захря́снути, захря́сти. * Образно. З димарів будинків і захряслих між будівлями заводів підносились в небо пасма голубого, темного, багрового диму (Досв., Вибр., 1959, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 394.