ЗАХРУСТІ́ТИ, хрущу́, хрусти́ш, док. Почати хрустіти, ламаючись, кришачись і т. ін. Захрустіли кості під медведячими зубами (Фр., VI, 1951, 16); Під ногами захрустіли торішні пересохлі гілки (Воскр., Весна.., 1939, 5); Зінька вигребла паличкою з жару кілька чорних готових картоплин.., обчистила. Гаряча коричнево-жовта корка захрустіла на зубах (Шиян, Баланда, 1957, 252); // Затріщати. Хома відштовхнувся від столу руками так, що кістки йому захрустіли (Грим., Незакінч. роман, 1962, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 394.