ЗАХРУМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм., без додатка і чим. Підсил. до захру́мкати. Тарас вийняв свіжий огірочок, розломив навпіл, пригостив і Льошку. Дружно захрумкотіли тим огірком (Мокр., Острів.., 1961, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 394.