ЗАХО́ПЛИВО, рідко. Присл. до захо́пливий 1. Сергійко захопливо уточняв і доповнював мені свої розповіді про героїв цієї зустрічі (Ле, Право.., 1957, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 391.