ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. захо́плений 2. В її розповіді відчувається, захопленість, подив перед цією неабиякою людиною (Талант.., 1958, 88); Новатор виробництва — людина допитливої думки, пристрасної захопленості своєю справою, високої культури (Ком. Укр., 11, 1963, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 391.