ЗАХО́ПЛЕНО. Присл. до захо́плений 2. — Який він чесний, відважний, сміливий! — захоплено говорила дівчина (Чорн., Визвол. земля, 1959, 27); Художник працював захоплено (Ільч., Серце жде, 1939, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 391.