ЗАХОМУТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Надіти хомут на коня.

2. перен. Обдуривши, обманувши, поставити кого-небудь у залежність від когось. Мозолівці також думали: «Захоче [межувальник] — обдурить». Порадили Романові хоч тепер пильніше доглядати. Роман на це тільки махнув рукою: — Тепер все одно: захомутали вже (Панч, II, 1956, 408).

3. спорт. Застосувати один з прийомів вільної боротьби. У кулачній боротьбі існує такий термін — «захомутати». Права рука захльостує шию ворога, а ліва ще дужче стискає «хомут» (Рад. Укр., 24.11 1960, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 390.