ЗАХМА́Р’Я, я, с., рідко. Простір над хмарами, шари стратосфери. Захмар’я винесло грозу (Мал., З книги життя, 1938, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 384.