Захидъ, оду, м.

1) Заходь, закатъ. Щобъ я до заходу сонця дитей не бачывъ. Ном. 931.

2) Западъ. Ой куды ты полынешъ, сывый соколоньку, Чы на-в-схидъ, чы на захидъ, чы на Вкраиночку. Чуб. V. 381. Употр. во мн. ч.: повернутися на заходи сонця. Повернуться къ западу. Зміев. у.

3) Хлопоты, приготовленія. Ніяк того діла в один день не скінчиш, — багато заходу. Мир. Пов. II. 119. Тры дни заходу, а день празныку. Ном. Дурны́й захидъ. Неудачныя старанія. Ном. 7597. Шкода й заходу! Напрасныя старанія. Ном. 7597. За однымъ заходомъ. За однимъ разомъ. За однымъ заходомъ забрать вже й тее. Уман. у.

4) Заходомъ бытыся. Усиленно биться. Серце що-годыны заходомъ бъеться: не діждусь його. Г. Барв. 78.

5) У заходы йты. Идти зигзагами. Кинь въ горахъ у заходы йде. Гуцул.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 113.