ЗАФРАХТО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до зафрахтува́ти. Сапожников прийняв поета дуже гостинно й запропонував йому каюту на зафрахтованому ним пароплаві (Життя і тв. Т.Г.Шевченка, 1959, 425).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 375.