ЗАФАЛДО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до зафалдува́ти. Вона була у бурячковій спідниці, дрібно та рівно зафалдованій, і в зеленому, теж зафалдова-ному фартусі (М. Ол., Леся, 1960, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 373.