ЗАУ́ТРЕНЯ, і, ж. Церковна служба, що правиться рано-вранці; утреня. Запалить [Горпина] у покришці херувимського ладану, поставить на покуті й почне заутреню, потім обідню відправляти (Л. Янов., І, 1959, 335); Великодня заутреня.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 373.