ЗАТЯ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. затя́тий 1. [Федон:] Нема краси в затятості безсилій… (Л. Укр., III, 1952, 440); Нас так само лякала і тривожила ота цілеспрямована затятість, з якою Дмитро йшов назустріч смерті (Коз., Гарячі руки, 1960, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 371.