ЗАТУШО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАТУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. спец. Покривати, затінювати чим-небудь світлі місця малюнка, креслення і т. ін.

2. перен. Робити менш помітним, менш значним. Релігія затушовує найважливіші соціальні причини захворювань у класовому суспільстві (Наука.., 9, 1959, 41); Загальний регіт, звичайно, затушував таку невдачу дівчини, але їй довелося ще й самій шукати всіляких заходів, щоб якось виправдатися за мимовільне втручання в особисті справи Захара (Ле, Право.., 1957, 229)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 367.