Затуга́віти, вію, єш, затугну́ти, гну, неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Камен. у. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Канев. у. См. Затужавіти.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 110.