ЗАТОКУВА́ТИ, у́є, док. Почати токувати-співати видавати певні звуки, супроводжувати їх особливими рухами, підкликаючи самок (про самців деяких птахів ) * Образно. Абазин затокує, мов стрепет по весні у Брацлаві (Морд., І, 1958, 104); Вже зашумів, затокував Черемош, і дорога.. побігла до нього, мов потік (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 354.