ЗА́ТОКИ, присл., діал. Убік, на слизький схил. Сани, обліплені дітворою, повернули.., пішли затоки, хтось вивалився (Стельмах, Хліб.., 1959, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 354.