ЗАТО́ВПИТИСЯ, иться, док., розм. Почати товпитися; зібратися групою, юрбою. Громада затовпилась; ще тісніше збилась в купу (Мирний, II, 1954, 198); В хаті заметушились, затовпилися біля вікна (Ірчан, II, 1958, 128).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 354.