Про УКРЛІТ.ORG

затирити

ЗАТИ́РИТИ, рю, риш, док., фам. Занести, закинути куди-небудь далеко або так, що важко знайти. [Антон:] Чого ж це тебе аж сюди, за п’ятнадцять верстов занесло? [Ничипір:] Ого-го! П’ятнадцять верстов? От анахтемська мара аж куди затирила!. (Кроп., І, 1958, 202); — А пошукай-но, дитино, халат. Якась роззява його так затирила, що не можу й знайти (Дім., Ідол, 1961, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 348.

вгору