ЗАТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАТЕ́РТИСЯ, тру́ся, тре́шся; мин. ч. зате́рся, лася, лося; док.

1. Зникати або ставати мало помітним внаслідок тертя .[Яремко:] А далі затерто [Суходоляк:] Ще б не затерлось! Увесь тартак її [листівку] перемацав! (Мокр., П’єси, 1959, 81).

2. перен. Ставати менш виразним, згладжуватис» або зникати зовсім. Змісту їх [оповідань ] не тямлю, але вражіння не затреться в душі до смерті (Фр. IV, 1950, 227); Власть темноти не вічна, міць ваша пропаде, і діл ваших затреться слід (У. Кравч., Вибр. 1958, 261).

Затира́тися (зате́ртися) в па́м’яті — забуватися. Перші роки служби в податковому уряді затерлися йому в пам’яті (Круш., Буденний хліб.., 1960, 85).

3. Пробиратися в натовпі, щоб стати непомітним ховатися між людьми. Грицько, як миша, нирнув попід руками і затерся між людьми (Мирний, І, 1954 259); Навмисне Антон відстав від голови, затерся мім людьми і залишився один (Чорн., Потік.., 1956, 204)

4. тільки недок. Пас. до затира́ти 5. Тісто з магнезіального вапна менш пластичне, ніж із звичайного вапна, проте воно легше і краще затирається (Таємн. вапна, 1957, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 348.