ЗАТИНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Почати тинятися, ходити без певної мети. Підводилися з своїх ліжок в’язні і мовчки затинялися од стіни до другої (Вас., II, 1959, 52).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 347.