ЗАТЕРМО́СИ́ТИ, о́шу́, о́си́ш, док., кого, що і ким, чим, розм. Почати термосити, штовхати, шарпати, трясти. — Підіймайсь! — загукав він і затермосив Арсенька (Трубл., І, 1955, 163); Жанна раптом.. дзвінко засміялася, затермосила Надійною (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 143); * Образно. Важким стогоном покотилися громи, загоготіли, затермосили безсилою темрявою і — як оклик найвищої люті або розпачу — гаркнули, затріскали, бабахнули… (Ірчан, II, 1958, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 345.