ЗАТЕ́МНА, присл., розм.

1. До світання, поки ще темно. Прокидалися дуже рано — ще затемна (Збан., Єдина, 1959, 122).

2. Пізно ввечері, коли вже темно. Кирило Кухта, помахавши зранку ціпом, йшов «на хвилинку» до зборні і повертався додому вже затемна (Іщук, Вербівчани, 1961, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 344.