Про УКРЛІТ.ORG

затвердити

ЗАТВЕ́РДИТИ див. затве́рджувати.

ЗАТВЕРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., перех.

1. Док. до тверди́ти. Певне не малий час минув, поки люди затвердили ті вигуки, навчилися розуміти їх (Мирний, V, 1955, 306).

◊ Затверди́ти, як свої́ п’ять па́льців — завчити, добре запам’ятати. Я думав: що в тих москалях? аж воно одна тобі муштра… Так затвердив, — як свої п’ять пальців… (Мирний, II, 1954, 122); Затверди́ти на зубо́к — вивчити напам’ять. Всі складні проблеми людських стосунків, проблеми культури й мистецтва Кушнір намагався увібгати в кілька відомих.. істин, які він затвердив на зубок (Руд., Остання шабля, 1959, 547).

2. розм. Почати твердити, повторювати те саме. — Затвердив благодарю, благодарю, як півень той кукуріку! кукуріку! (Мирний, І, 1954, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 343.

вгору