Про УКРЛІТ.ORG

засіріти

ЗАСІРІ́ТИ, і́є, док.

1. Почати сіріти, ставати сірим. Над горами засіріло небо (Кучер, Голод, 1961, 135).

2. безос. Почати розвиднятися. Надворі вже зовсім засіріло. Село прокидалося (Речм., Весн. грози, 1961, 34); — Краще давайте їсти, і я ляжу спати, бо завтра, як засіріє, піду в ліс (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 63).

3. Виділитися сірим кольором, з’явитися (про щось сіре). Засіріли в ящиках згорблені котячі спини (Збан., Мор. чайка, 1959, 188).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 310.

вгору