ЗАСІВА́ЛЬНИК, а, ч., етн., заст. Той, хто вітає з Новим роком і посипає при цьому зерном в хаті, кімнаті.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 308.

Засіва́льник, ка, м. Поздравляющій съ новымъ годомъ и посыпающій при этомъ въ комнатѣ хлѣбными зернами. Прилуц. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 95.

засіва́льник — за старовинним обрядом, той, хто вітає з Новим роком та Різдвом Христовим і, за народним звичаєм, посипає при цьому зерном у хаті, виголошуючи примовляння на зразок: «На щас­тя, на здоров’я, на Новий рік, щоб родило краще, ніж торік» або: «Ро­ди, Боже, жито-пшеницю, всяку пашницю на щастя, на здоров’я! — Будьте здорові з Новим роком!».

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 238.