Про УКРЛІТ.ORG

засягати

ЗАСЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАСЯГНУ́ТИ і ЗАСЯГТИ́, сягну́, ся́гнеш; мин. ч. засягну́в і зася́г, ла́, ло́; док.

1. неперех., за що. Захоплювати, схоплювати руками те, що перебуває на відстані. [Лев:] Як засяг рукою за бороду, то й замотав, як мичку (Л. Укр., III, 1952, 209).

2. перех. і без додатка, перен. Захоплювати, заставати зненацька. Щасливий був, хто у своє село Вернув за дня, бо горе подорожнім, Як серед степу лихо засягло! (Рильський, Вибр., 1937, 49); Варто було комусь донести, і його засягла б катастрофа за переховування неарійки-дружини і напіварійки-доньки (Ю. Янов., І, 1954, 135).

3. неперех. Сягати, доходити до чого-небудь. Василь сидів кінець стола на лаві. Поки засягає шапка — білів лоб, а на йому чорніли дві брови, неначе дві п’явки впилися в біле тіло (Н.-Лев., І, 1956, 73); Хто хоче їхати до села знизу, мусить через той брід. Літом, коли вода мала, то воно й нічого, ледве по колодки засягне, а коням лиш трохи повище колін (Фр., III, 1950, 7); // Проникати куди-небудь. Між скелями бушувала єдина гаряча повінь музики, засягаючи в найглибші ущелини (Гончар, Новели, 1954, 68); Герої [повісті] думкою засягнуть дальше й глибше, як герої першого оповідання (Коб., III, 1956, 564).

4. перех. Охоплювати (простір). Як рій той, гул [бабусині казки] в дитячій голівоньці.. Од билинки перелітали до птиці; од птиці до скотини; од скотин до чоловіка — поки не засягали всього світа! (Мирний II, 1954, 48); Висока ніч, велика ніч, Як марево старіч. І скільки мій засягне зір — Стоять вершини гір (Гончар, IV, 1960, 13).

◊ Скі́льки засягну́ти (засягти́) — дуже великий (про обсяг, площу). Лиман перед їх очима — скільки засягнути — лелів (Мирний, II, 1954, 77).

5. перех., розм. Добиватися чого-небудь, здобувать щось. Граф, думаючи, що засягає ласки не в дружини, а в коханої дівчини, дарував їй щодосвітку, перед тим, як іти, всякі коштовності (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 234); Через ту роботу він засягне свого щастя (Мирний, II, 1954, 76); [Сотник:] А лицарство яке вже полягло І засягло якої слави! (Стар., Вибр., 1959, 555).

6. перех., розм., рідко. Просити що-небудь. Після нападу на замок Шепетинського не занедбав Довбуш засягнути ради Семіона, що робити з внучкою ворога (Фр., VIII, 1952, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 340.

Засяга́ти, га́ю, єш, сов. в. засягти́, гну́, неш, гл.

1) Захватывать, захватить.

2) Охватывать, охватить. Було видко усе, скільки засягло око. Ком. І. 10. (Думки) од билинки перелітали до птиці, од птиці до скотини, од скотини до чоловіка, поки не засягли всього світа. Мир. ХРВ. 29.

3) Добывать, добыть. Роботою засягне собі щастя. Мир. ХРВ.

4) Заимствовать, позаимствовать, почерпнуть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 104.

вгору