ЗАСУМУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., діал. Засумувати. — Задумався, лицарю? — спитала стара. — Засумувався? Чого? Навіщо? Лихом об землю! (Оп., Іду.., 1958, 695); * Образно. Засушувалась і стара липа на.. майдані за селом (Фр., VI, 1951, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 339.