ЗАСТУ́ПНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до засту́пник 3.

2. Стос. до заступництва (у 2 знач.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 338.