ЗАСТУ́ПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. заступи́ти. До таких [східнослов’янських] рис слід, насамперед, зарахувати повноголосся, рефлекси колишніх носових голосних і заступлення зредукованих [глухих] як о і е (Пит. походж. укр. мови, 1956, 133).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 337.