ЗАСТРЯ́ГЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до застряга́ти. Тут був також хмиз, валялася колода з застряглою в ній сокирою (Вільде, Сестри.., 1958, 552).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 335.