ЗАСТРУПИ́ТИСЯ, и́ться; мн. заструпля́ться; док., розм., рідко. Те саме, що заструпі́ти. Рана заструпилася по шиї, але якихось загрозливих змін Марія не помітила (Ле, Клен. лист, 1960, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 335.

Заструпи́тися См. Застру́плюватися.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 102.