ЗАСТРА́ШУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. застра́шувати. Третя сесія Постійного комітету Всесвітнього конгресу прихильників миру… ухвалила відозву, в якій говорилось: «Ми вимагаємо безумовної заборони атомної зброї, як зброї застрашування і масового винищення людей» (Іст. УРСР, II, 1957, 630).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 333.