ЗАСТЕ́БНУТИЙ, ЗАСТІ́БНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до застебну́ти, застібну́ти. Чумарка на Якові була застебнута на гаплички (Мирний, І, 1954, 278); Дівчина пробігла тонкими пальцями по блискучих гудзиках кітеля, перевіряючи, чи всі вони застебнуті (Кучер, Чорноморці, 1956, 445); На кріслі лежав його затяганий у відрядженнях і роботі чорний портфель, акуратно застебнутий на два широкі паски (Ле, Право.., 1957, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 328.