ЗАСОКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАСОКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Те саме, що засокори́ти. Кіт скочив з печі під піл, неначе його хто потяг дубцем, а півень засокотав (Н.-Лев., І, 1956, 94); [Яцько:] Моя Хівря кароока, Там як засокоче (Крон., II, 1958, 80).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 322.

Засокота́ти, чу́, чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав. Левиц. І. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 99.