ЗАСО́ВАТИСЯ, аюся, аєшся, док.. розм. Почати соватися. Стара засовалася на місці, мов її що вкусило (Мирний, III, 1954, 73); Коли повернувся Кузьма, Василько винувато скривився й засовався на лаві (Панч, II, 1956. 199).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 322.

Засо́ватися, ваюся, єшся, гл. Засоваться, задвигаться. Стара засовалася на місті, мов її що вкусило. Мир. Пов. II. 47.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 99.