ЗАСНОВИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Почати сновигати. Ще не встигли розійтись.. збори, як селом обережно засновигали інші постаті (Стельмах, II, 1962, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 321.