Засмуча́ти, ча́ю, єш, засму́чувати, чую, єш, сов. в. засмути́ти, чу́, тиш, гл. Опечаливать, опечалить. Не тіш мої воріженьки, не засмучай мене. Гол. І. 289. Не засмучуй мене тяжко. K. Псал. 102. Вона ж його не звеселила, тілько гірше засмутила. Мет. 145. Господь засмутив, Господь и потішить. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 98.