ЗАСМО́КТУВАТИСЯ, ується, недок. Пас. до засмо́ктувати 1, 2. Величезні кам’яні брили, стовбури почорнілих дерев, коріння, хмиз. Усе це з шаленою швидкістю засмоктується разом з пульпою і закупорює труби (Веч. Київ, 15.VIII 1961, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 319.

Засмо́ктуватися, туюся, єшся, сов. в. засмоктатися, кчу́ся, чешся, гл.

1) Засасываться, засосаться.

2) Впиваться, впиться. Олег мови не кінчає, скочив як на муках, — йому в ногу засмокталась чорная гадюка. Рудан. IV. 31.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 98.