ЗАСМА́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до засма́жити. Страва була чудово приготована: котлети вийшли пухкі, курчата, начинені й засмажені на свіжому маслі, були м’які й не засушені (Н.-Лев., II, 1956. 123); Смачна, добре засмажена картопля так і захрумтіла на міцних зубах (Собко, Звич. життя, 1957, 11); Постановила [Кулина] обідати: борщ з сулою мудрий, сметанкою засмажений (Кв.-Осн., II, 1956, 478).

2. у знач. прикм; розм. Який засмажився, загорів на сонці й вітрі. Його засмажене.. лице виявляло гарний настрій (Вас., І, 1959, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 317.