ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ, и́ться, док., безос., розм. Те саме, що засльоти́ти. Скажіть, що робити бідним людям на селі вліті, коли на довший час засльотиться, а темні хмари тягнуть громадами майже попри землю (Ков., Світ.., 1960, 140).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 317.

Засльоти́тися, ти́ться, гл. безл. Наступить дождливой погодѣ. Уже засльотилось, не можна молотити. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 97.