ЗАСИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і розм. ЗАСИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАСИ́ЛИ́ТИ, и́лю́, и́ли́ш, док., перех. Просовувати у вузький отвір. [Цимбальський:] А кілько разів на день ви засиляєте нову дратву? (Фр., IX, 1952, 371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 305.

Заси́лювати, люю, єш, сов. в. заси́лити, лю, лиш, гл.

1) Усиливать, усилить, подкрѣплять, подкрѣпить. Вона тебе ні в чому за руку не веде, вона тільки твій розум засилює, щоб сама ти свій шлях пізнала. К. Д. Серце. 29.

2) Вдѣвать, вдѣть; всовывать, всунуть. Засилити нитку в голку. Желех. Вх. Зн. 39. Дірка була викопана в стіні невелика: так тілько можно було руку туди засилити і витягти що-небудь поблизу. Новомоск. у.

3) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать (веревку, цѣпь и пр.). Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 94.