ЗАСИ́ЛКА, и, ж. Те саме, що засила́ння. Спасибі Вам, шановний добродію, за засилку книжок (Мирний, V, 1955, 362).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 305.

I. За́силка, ки, ж. Пища, что-либо подкрѣпляющее силы — пища или напитокъ. Желех.

II. Заси́лка, ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.). Желех. Вх. Зн. 20.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 94.