ЗАСИ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСИ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., розм.

1. Забруднювати калом (про комах, птахів).

2. Довго або незручно сидячи в тому самому положенні, викликати затерплість якої-небудь частини тіла.

3. Довго або часто сидячи, псувати що-небудь. Гість лави не засидить, ліжка не залежить (Номис, 1864, № 1191).

Заси́діти яйце́ — сидячи на яйці, довести до розвитку в ньому зародка або зіпсувати його (про птахів).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 304.

Заси́джувати, джую, єш, сов. в. заси́діти, джу, диш, гл.

1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939.

2) Насидѣть. Засиджене яйце.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 93.