ЗАСВІТЛІ́ТИ, і́є, док.

1. Почати світліти.

2. Виділитися світлом, кольором, з’явитися (про щось світле).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 303.